Наші завдання:

- навчитися виділяти позитивні і негативні сторони стресу;

- визначити власне ставлення до процедури ЗНО, організувати підготовку з врахуванням психологічних аспектів та ознайомитися із окремими техніками саморегуляції.

Обміркуйте,  стрес – шкідливо чи корисно? 

         Трішки теорії: Стрес, як правило, сприймають як негативне явище. Однак як помірне емоційне і фізичне напруження,  стрес - природнє і необхідне людині явище. Помірне емоційне напруження допомагає, коли організм вимагає чіткої і злагодженої роботи, наприклад, спортсменові перед змаганнями чи акторові перед виступом. Він мобілізує резерви організму і не призводить до порушення психологічної рівноваги.

Інша річ, якщо стрес настільки сильний, що заважає діяти або триває надто довго, виснажуючи організм. Тоді людина перебуває у стані дистресу і він цей стан не корисний для нас.

Нема значення, що викликало стрес – реальна загроза чи словесна образа, реальні події чи уявні, – організм реагує більш-менш однаково. Для різних стресових подій ця реакція різниться лише силою емоцій – від легкого занепокоєння до паніки, а також рівнем фізичного напруження – від практично невідчутного до «вискакування» серця із грудей і “заніміння” м'язів.

Здавання тестів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) – обов'язкова умова вступу до вищого навчального закладу і важлива подія у житті випускників.

Отже, кілька проблем,  на які варто звернути увагу випускникам і не тільки.

Зверніть увагу, підготовка до ЗНО передбачає вивчення значних  об’ємів інформації.

Стрес (а на іспиті він дається взнаки) включає ту  частину мозку, яка відповідає за емоційне реагування, і в такій ситуації важче згадати інформацію, особливо завчену. Натомість краще згадується те, що має емоційне забарвлення". Врахуйте це і у підготовці використовуйте меми, цікаві відео, комікси, пісні. Можна пошукати готові, придумати власні чи пригадати, які використовували учителі під час уроків. У текстах пісень можна знайти ілюстрації до всіх правил і винятків української мови.

Важливим є ваше ставлення до події ЗНО.

Якщо оцінювати ЗНО як шанс вступити у престижний вуз, то екзамен сприймається позитивно, як можливість, а якщо ставитись до ЗНО як до потенційної неприємності – то починаємо "накручувати" себе.

Вправа для самоаналізу: Щодня перед сном аналізуйте свої досягнення, обов’язково знайдіть мінімум п’ять пунктів, за які варто себе похвалити від усього серця.

Що врахувати при підготовці до ЗНО.

1. Не ставте перед собою надзавдань.Підготовку до тестування треба починати заздалегідь, поступово. Розбивайте великі завдання на частини – один із прийомів тайм-менеджменту: «слона» краще їсти кусочками. 
2. Слідкуйте за режимом дня.Сон – не менше 8 годин. Пам'ятайте, під час сну в людському мозку відбувається “генеральне прибирання”, відбувається інтеграція пам’яті,  організація пізнавальних функцій.
3. Розумові навантаження чергуйте з фізичними вправами та відпочинком.
4. Заспокійливі препарати – не перед іспитом! Ні в якому разі не можна приймати напередодні іспитів седативні препарати.
5. 5. Отримайте додаткову інформацію про те, як діяти у форс-мажорних ситуаціях (запізнилися, захворіли, забули документи, бачите порушення, тощо)

Пам’ятайте  про саморегуляцію безпосередньо на ЗНО:

1. Візьми з собою воду - прозора пляшка з водою дозволена правилами.
2. Для відчуття меж і балансу є дуже проста вправа «крило янгола»: поклади праву руку на своє ліве плече, немов обіймаючи. Можна уявити, що це рука друга, когось із батьків або викладача.
3. Подихай певний час так, аби видих був довшим, ніж вдих: вдих – «м’ячик летить вгору, видих – униз падає шовковий платок» Таке дихання допоможе заспокоїтись. Для відчуття стійкості можна покласти руки на живіт і зробити декілька вдихів-видихів.
4. Зроби собі масаж зап'ястя між кісточками, що розділяють четвертий і п'ятий пальці - це зона, яка відповідає за реакцію на стрес, страх, тривогу.
5. Приготуй заздалегідь свій «якір уваги» - приший на одяг яскравий ґудзик або одягни браслет. Погляд на цю річ повертатиме тебе у «реальність» під час тестування.
6. Можеш постукати по столу, переставити стілець, розкласти ручки, позначити, що це «ваше» місце. Відчуття «свого місця» де б не був, дає можливість зосередитись і краще думати, посилюючи нашу незалежність.