Години спілкування, присвячені вшануванню пам'яті жертв нацистських розстрілів у Бабиному Яру в Києві 29-30 вересня 1941 р., відбулися в нашому ліцеї. Під час заходів ліцеїсти пригадали відому їм інформацію про історію Голокосту, його особливості на теренах окупованих територій східної Європи. Оскільки тема ця грунтовно вивчається в курсі історії України, то діти досить обізнані в причинах, особливостях та наслідках цієї жаливої політики нацистів щодо єврейського населення Європи та інших категорій людей, яких нацисти цілеспрямовано знищували.
Вчитель історії Олена Бурлака привернула увагу дітей до проблеми вибору кожною людиною стратегії поведінки в подібних умовах. Під час дискусії піднімали, можливо, й риторичне питання: чому стала можливою трагедія Голокосту. Проаналізували достатньо зрозумілі позиції катів, жертв, рятівників євреїв. Особливу увагу звернули на роль сторонніх спостерігачів - так званих байстендерс - які, на перший погляд, не брали участь у злочинах, але між тим і нічого не робили, щоб їм запобігти чи припинити знущання над людьми. Прийшли до висновку, що Голокост став можливим тому, що агресивні наміри нацистів стосовно євреїв та інших категорій їхніх жертв не були вбиті в корені ще на початку антисемітської політики в нацистській Німеччині, коли робилися перші кроки режиму щодо обмеження прав певних категорій населення. Мовчазне споглядання або схвалення дискримінаційних заходів нацистів створило в них ілюзію вседозволеності, що в підсумку призвело до страшних наслідків. Гуманітарної катастрофи, відомої під назвою Шоа, вдалося б уникнути, якби суспільство чинило масовий спротив нацистам ще до їх переходу до так званого кінцевого вирішення єврейського питання.
Варто відзначити, що наші діти добре розуміють причини та наслідки таких трагедій, співпереживають долям жертв і засуджують катів і байстендерс; проводять історичні паралелі між нацизмом та новітньою формою тоталітаризму - рашизмом. Як пояснили самі старшокласники (зокрема, учениця 11 класу Юлія Степанова), повніше зрозуміти і відчути трагедію жертв нацистів вони, на жаль, змогли лише коли в Україні почалась війна і стали відомі факти злочинів російських агресорів щодо українських громадян у містечках під Києвом та на сході країни. Діти відзначили, що пишаються тим, що наш народ чинить спротив агресору, всіляко підтримує захисників і допомагає тим, хто став жертвою. Отже, повчальна історія минулого, яка на жаль, вже повторилася, стала актуальною темою для дитячих міркувань та формування їх життєвої позиції в царині гуманізму та відданості свободі.